наклеп
81лихомовний — а, е. 1) Який лається, злословить. 2) Який зводить на когось хулу, наклеп …
82набріхувати — ую, уєш, недок., набреха/ти, ешу/, е/шеш, док., розм. 1) перех., що і чого, зі спол. що. Наговорювати неправди, нісенітниць. 2) неперех. Зводити наклеп на кого небудь. 3) неперех. Припускатися помилки, неточності під час виконання чого небудь.… …
83наговір — во/ру, ч. 1) Неправдиве звинувачення; наклеп, обмова. 2) У забобонних людей – заклинання, яке має магічну силу …
84наговорювати — юю, юєш, недок., наговори/ти, ворю/, во/риш, док. 1) перех. і без додатка.Розповідати, повідомляти, говорити багато чого небудь. 2) неперех., на кого – що, розм. Зводити наклеп, безпідставно обвинувачувати кого небудь у чомусь. 3) перех., розм.… …
85нагрубка — и, ж., діал. Нападки, наклеп …
86наказати — I див. наказувати. II ажу/, а/жеш, док., перех. 1) Говорячи, повідомити, висловити багато чого небудь; наговорити. 2) розм. Звести наклеп або просто наговорити неправди, обманути …
87наклепник — а, ч. Той, хто поширює наклеп на кого , що небудь …
88наклепницький — а, е. Стос. до наклепу; який містить наклеп. Наклепницький донос. Наклепницька публікація …
89наклепувати — I ую, уєш, недок., наклепа/ти, наклепа/ю, наклепа/єш і накле/плю, накле/плеш; мн. наклепа/ють і накле/плють; док., перех. 1) Клепаючи, виготовляти в якій небудь кількості. 2) тільки док. Зробити гострим; відточити. II ую, уєш, недок., наклепа/ти …
90наколочувати — ую, уєш, недок., наколоти/ти, лочу/, ло/тиш, док., перех. 1) Змішуючи, приготовляти щось у якій небудь кількості. 2) тільки док., перен., розм. Наговорити багато чого небудь зайвого, непотрібного; звести наклеп …
